LT · EN · PL · DE · UA · LV · EE · KK
Smart Agrometer
Увійти Замовити

Наука

Для рослини важлива не лише кількість, а й час

У живленні пшениці важливо не лише те, чи є в ґрунті потрібні поживні речовини. Важливо й те, коли рослина їх отримує. Кожен елемент виконує свою функцію, а його нестача на різних фазах розвитку може впливати на різні складові врожаю: площу листя, кореневу систему, кількість продуктивних стебел, формування колоса чи зав'язування зерна.

Пшениця з гідропонного досліду у вегетаційних посудинах

Як проходило наше дослідження

Кожна рослина пшениці росла в окремій посудині з розчином, у якому бракувало одного елемента. Так можна точно побачити, що відбувається з рослиною, коли бракує саме цього елемента – і скільки часу вона може чекати.

Дослідники в теплиці серед пшениці гідропонного досліду
Гідропонний дослід із пшеницею в теплиці Сільськогосподарської академії VMU
Дослідник у білому халаті біля посудин із дослідною пшеницею
Рослини спостерігають і вимірюють протягом усього періоду нестачі
Кожна посудина – окремий варіант нестачі

Нестачу не завжди видно одразу

Фізіологія рослини може змінитися ще до появи чітких симптомів, а схожі симптоми можуть бути пов'язані з різними елементами чи іншими стресами. Тому огляд допомагає запідозрити проблему, але для надійного діагнозу часто потрібні аналізи рослин і ґрунту (de Bang et al., 2021; Lilay et al., 2024).

У нашому опублікованому контрольованому гідропонному дослідженні пшеницю вивчали за нестачі окремих макроелементів різної тривалості. Нестача азоту, фосфору й кальцію найсильніше гальмувала накопичення біомаси. Вплив коротшої нестачі залежав від елемента, а тривала нестача залишила в деяких показниках виразний слід, який згодом не зник. Це показує, чому для рішень щодо удобрення важлива не лише норма, а й тривалість нестачі та фаза розвитку рослини (Petrauskas et al., 2026).

Це не означає, що кожен день нестачі за будь-яких умов знижує врожай на однакову величину. Вплив залежить від елемента, сили нестачі, фази розвитку, сорту, ґрунту й погоди. Проте затяжна нестача збільшує ризик, що частину втраченого росту чи потенціалу врожаю вже не вдасться відновити.

Рослина пшениці з коренями в досліді Рослина пшениці з коренями в досліді Рослина пшениці з коренями в досліді Рослина пшениці з коренями в досліді

Пшениця з гідропонного досліду в Сільськогосподарській академії VMU.

Читати статтю в Plants (2026) →

Чому фази BBCH 30–37 варті уваги?

У нашому дослідженні яру пшеницю вирощували в гідропонних умовах. Нестачу окремого макроелемента починали з фази BBCH 23 і продовжували 21, 28 або 35 днів; ці періоди приблизно відповідали фазам BBCH 30, 32 і 37. Вплив залежав від елемента й тривалості: наприклад, 28-денна нестача калію зменшила кількість продуктивних стебел, а зі збільшенням тривалості нестачі азоту, фосфору чи кальцію втрати біомаси зростали.

Важливо: ці кількості днів не можна прямо переносити на ґрунт. У ґрунті нестача розвивається в 3–5 разів швидше. У ґрунті рослини часто стикаються ще й з нестачею води, а в гідропоніці, де води не бракує, рослина може довше перебувати в захисному стані – вона терплячіша.

BBCH 23
Кущіння. Початок нестачі (0 дн.)
BBCH 30
Через 21 день
BBCH 31
Перше міжвузля – орієнтир
BBCH 32
Через 28 днів
BBCH 37
Через 35 днів
BBCH 30–37 – період попередження в контрольованому дослідженні

BBCH 31 – фаза першого вузла. Це важливий орієнтир, бо рослина переходить у період виходу в трубку, коли формуються майбутні елементи структури врожаю. Наші дані дають змогу вважати фази BBCH 30–37 практично значущим періодом попередження, але не універсальною межею для кожного поля й кожного елемента. Дослідження проведено в контрольованому середовищі, тож у польових умовах перебіг нестачі може відрізнятися.

Що це означає для плану удобрення?

Якщо ви підозрюєте нестачу елемента живлення, варто перевірити й оцінити її якомога раніше, а не чекати, поки симптоми стануть явними. BBCH 31 може бути орієнтиром, до якого особливо важливо перевірити, чи отримує рослина потрібні елементи. Внесений пізніше елемент може покращити подальший стан рослини, але не обов'язково відновить уже втрачені стебла, пошкоджені точки росту чи незакладені зачатки зерен.

З польового досвіду

У полі час біжить у кілька разів швидше

У гідропоніці рослина завжди має воду, тому голод за елементом розвивається повільно. У ґрунті, за спостереженнями наших агрономів, подібний голод розвивається за 5–10 днів, а в посуху – лише за 1–3 дні. Три тижні голоду в гідропоніці в полі можуть відповідати тижню, а в посушливий період – кільком дням.

Гідропоніка (контрольоване дослідження)~28 днів
Ґрунт (польовий досвід)5–10 днів
Посуха (польовий досвід)1–3 дні

Тому в полі кілька днів запізнення вже можуть бути надто пізно: рослина запускає інші процеси, і тоді їй можуть знадобитися вже інші речовини. Нестачу треба вимірювати, а не чекати, поки її стане видно.

Чому око не бачить нестачі?

Людське око бачить кольори лише трьома типами колбочок, найчутливішими до синього (~440 нм), зеленого (~545 нм) і жовто-червоного (~565 нм) світла, і зводить усе світло до трьох сигналів (Webvision). Ближнього інфрачервоного світла воно не бачить зовсім. Рослина ж поглинає й відбиває безліч різних хвиль, і зміни через нестачу з'являються в її спектрі відбиття раніше, ніж видимі симптоми (Petrauskas et al., 2026).

Тому так званий «прихований голод» може знизити врожай на 10–35% без жодних видимих симптомів, а відмінності в рості менші за 20% важко помітити оком (GRDC, 2010). Ви дивитеся на поле – воно виглядає чудово, ви очікуєте доброго врожаю, а насправді він міг би бути більшим.

Польові терміни подано за спостереженнями агрономів UAB «Žemdirbių konsultacijos»; вони не є результатом гідропонного дослідження.

Висновки практика

Що робити, коли SmartAgrometer показує нестачу

Не кожну нестачу варто рятувати однаково. Іноді найправильніше рішення – більше не інвестувати в поле і віддати ці добрива іншому, кращому полю. Нижче – висновки агронома-практика з наших досліджень і роботи в полях.

N
Можна рятувати по листу

Рослини досить ефективно засвоюють азот через листя. За нестачі азоту по листу можна внести 10–20 кг азоту.

P
Рятувати лише рано

По листу ефективно можна внести лише кілька кілограмів фосфору. Найбільша потреба у фосфорі – до кінця кущіння і задовго до цвітіння. Таку раптову й велику потребу задовольняє лише ґрунт із фосфором класу C або вищого.

На ранніх фазах ще варто спробувати рятувати по листу. Якщо нестача з'являється наприкінці виходу в трубку чи пізніше, вкладати в азотні добрива вже не варто: рослина чекатиме фосфору, почне скидати бічні пагони, впаде густота, а зріджений посів спече сонце.

Сигнал запитати: чи справді ще варто інвестувати в це поле?

Ca
Сигнал більше не інвестувати

Нестача кальцію – найгірший випадок. Якщо вона з'являється, густота з часом падатиме, і що довше триває нестача, то швидше.

Якщо нестача кальцію (а також фосфору чи азоту) з'являється пізно, під час цвітіння, не всі місця для зерна буде використано, а зерно не накопичить крохмалю й білка – буде щуплим і легким.

Що раніше проявляється нестача кальцію, то більше аргументів віддати ці добрива в більшій нормі іншому, доброму полю.

Рослина пристосовується, але кальцій – особливий випадок

Наші попередні й найновіші дослідження показують, що пшениця досить добре пристосовується до нестачі більшості макро- і мікроелементів. Кальцій – особливий випадок. Нестача для рослини не руйнівна – вона адаптивна і не спричиняє хаосу.

У рослині працює своєрідна «поштова» система, яка швидко повідомляє про майбутні зміни. Залежно від функції відсутнього елемента поступово вмикається захисний механізм.

0
Сигнал
«Поштова» система повідомляє про нестачу ще до видимих симптомів.
1
Внутрішні запаси й очікування
Рослина використовує внутрішні запаси, наприклад, бере азот із хлорофілу. Деякі процеси зупиняються. За нестачі калію в коренях починають накопичуватися P, Ca, Mg, B, Cu, Fe, Mn, Mo і Zn: калій – переносник усіх цих речовин, тож бракує «фури», а рослина чекає й накопичує.
2
Сильні фізіологічні зміни
Якщо нестача затягується, рослина переходить на другий захисний етап.
Ca
Особливий випадок – кальцій

Кальцій тримає клітинні стінки й мембрани, підтримує точки росту і допомагає клітинам «порозумітися». Рослини вміють засвоювати кальцій і регулювати його надходження. Але якщо кальцію бракує довго, ріст пошкоджується так, що згодом внесений кальцій уже не все виправляє.

У гідропоніці ми змогли дослідити саму лише нестачу кальцію. У ґрунті це неможливо, бо ґрунту без кальцію не буває, – тому й публікацій про кальцій небагато. У нашому дослідженні тривала нестача кальцію сильно гальмувала ріст, а після відновлення повного живлення рослини відновилися слабо: частина показників росту й урожаю так і не відновилася. Можливо, тому що в ході еволюції рослини майже не стикалися з нестачею кальцію і не навчилися до неї пристосовуватися.

Висновок простий: нестачу кальцію треба помітити й вирішити вчасно. Це результат контрольованого дослідження, тож у різних сортах і на різних полях вона може проявлятися інакше (Petrauskas et al., 2026).

Кальцій – не лише матеріал для вапнування. Кальцій у ґрунті рухомий, тому його нестача в рослині можлива й на некислому полі.

Висновки Ернестаса Петраускаса, агронома-практика й докторанта VMU, з досліджень і роботи в полях UAB «Žemdirbių konsultacijos». Наукова основа: Petrauskas et al., 2026, Plants 15(7), 1094.

Фото досліду

12 нестач. Чи розрізните ви їх на око?

Той самий дослід з озимою пшеницею: кожній рослині бракувало одного елемента. Деякі відмінності помітні, але більшість майже не видно оком – особливо в полі, де всі рослини схожі. SmartAgrometer показує нестачу в цифрах.

Озима пшениця в досліді: отримала всі елементи
Контроль
отримала всі елементи
Озима пшениця в досліді: без азоту
N
без азоту
Озима пшениця в досліді: без фосфору
P
без фосфору
Озима пшениця в досліді: без калію
K
без калію
Озима пшениця в досліді: без кальцію
Ca
без кальцію
Озима пшениця в досліді: без магнію
Mg
без магнію
Озима пшениця в досліді: без сірки
S
без сірки
Озима пшениця в досліді: без заліза
Fe
без заліза
Озима пшениця в досліді: без марганцю
Mn
без марганцю
Озима пшениця в досліді: без міді
Cu
без міді
Озима пшениця в досліді: без цинку
Zn
без цинку
Озима пшениця в досліді: без молібдену
Mo
без молібдену
Озима пшениця в досліді: без бору
B
без бору
Гідропонний дослід у теплиці Сільськогосподарської академії VMU, грудень 2025 Усе про елементи ↓

12 елементів

Що кожен елемент робить для пшениці, як може виглядати його нестача, коли вона найнебезпечніша і чи можна її виправити пізніше.

Важливо: симптоми орієнтовні. Їх можуть змінювати сорт, умови вирощування, взаємодія кількох елементів та інші стреси. «Найнебезпечніший час» у картках узагальнює функцію елемента і фази розвитку пшениці; не для всіх мікроелементів наука встановила однаково точну межу тривалості нестачі в полі.

Позакореневе підживлення: скільки насправді потрапляє в рослину

Макроелементи
N, P, K, Ca, Mg, S – потрібні десятки й сотні кг/га

По листу можна вносити всі, але ефективно в рослину потрапляють різні й порівняно невеликі кількості. Тому макроелементи по листу можна доповнювати чи рятувати нестачу, а основу треба вносити в ґрунт.

Мікроелементи
Fe, Mn, Cu, Zn, Mo, B – потрібні грами чи сотні грамів/га

Їхню потребу майже повністю можна задовольнити по листу, а проблеми з ними зазвичай вдається вирішити до кінця. Лише робити це треба правильно і вчасно.

Деякі елементи з'являються в листку вже за кілька годин, але потрапити в листок і переміститися в інші органи – дві різні речі. Єдиного відсотка ефективності для всіх немає: усе залежить від елемента, форми добрива, фази рослини й погоди. Саме тому так важливо точно знати, чого бракує.

Наукова література наголошує: елементи, потрібні у великих кількостях, найефективніше вносити в ґрунт, а позакореневе підживлення – економний і дієвий спосіб його доповнити, – проте умовою успіху є правильна діагностика нестачі (Fageria et al., 2009). Саме для цього й створено SmartAgrometer. У кожній картці ви знайдете дослідження про позакореневе підживлення цим елементом.

Скільки коштує нестача у вашому господарстві?

Введіть свої цифри. У кожній картці встановлена в дослідженнях різниця врожаю буде перерахована в євро (врожай × відсоток × ціна). Стільки ви втрачаєте, коли елемента бракує, а ви цього не бачите, і стільки можете заробити, коли вимірюєте й вносите те, чого бракує. Для порівняння: перший рік SmartAgrometer коштує 2 200 €.

Цифри – результати конкретних дослідів, а не гарантія для кожного поля: де елемента досить, приросту немає. У п'ятирічному досліді з ярою пшеницею в Литві мікроелементи й азот по листу підвищували врожай не щороку (Žemdirbystė-Agriculture). Тому варто вносити лише те, чого справді бракує, – а для цього треба вимірювати.

N

Азот

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Азот – основа білків, хлорофілу й ферментів. Від нього залежать площа листя, кількість пагонів і зерен та вміст білка. За нестачі азоту падає фотосинтез, і рослина накопичує менше біомаси.
Як може виглядати нестача
Рослина росте повільніше, листя світло-зелене або жовтіє. Спершу жовтіє старіше листя – рослина «переносить» азот у молодше. Менше пагонів і колосів, зерно дрібніше.
Коли особливо небезпечна
Нестача під час кущіння зменшує кількість продуктивних стебел, під час виходу в трубку й формування колоса – кількість зерен у колосі. Пізня нестача зменшує масу зерна й білок, але вже не відновить пагонів і зерен, що не зав'язалися раніше.
Скільки може коштувати нестача
39–50 %
Досліди, найближчі до Литви
Досліди з пшеницею в Литві й Латвії без азоту
36 %
Середнє з 8 досліджень · використовується в калькуляторі
до 80%
Сильна, підтверджена нестача
неудобрена пшениця в Німеччині: 2 т/га замість 11 т/га
Азот визначає врожай найбільше. У дослідах у Литві й Латвії без азоту врожай пшениці був на 39–50% нижчим, а на півдні Німеччини неудобрена пшениця дала лише 2,0–2,3 т/га замість 10,7–11,4 т/га. У литовській моделі для ячменю сам лише азотний стрес коштував до 54% урожаю. Після бобових чи багаторічних трав різниця може становити лише 7–9%.
€ У вашому господарстві: близько 504 €/га · близько 504 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 1 120 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
На полях із нестачею азоту в прапорцевому листку виявлено 1,4–2,0% N у сухій речовині.
Чи можна виправити пізніше?
Внесений азот допомагає, поки рослина ще активно росте, але не відновить уже втрачених продуктивних стебел чи загиблих квіток. У нашому дослідженні рання нестача азоту сильно вплинула на ріст, а пізніше внесення не завжди усувало її наслідки.
Позакореневе підживлення
Пшениця засвоює азот не лише коренями, а й через листя. Карбамід проникає крізь кутикулу в листок, там розщеплюється й перетворюється на амінокислоти. Зміни в листку видно вже через 3 години, найбільше азоту в листку буває приблизно через 12 годин, а за кілька годин він переміщується в стебло й колос. Але в зерно потрапляє лише 4,5–26,7% розпиленого азоту. На практиці по листу можна вносити 10–20 кг N/га. Метааналіз 51 польового досліду: пізній азот по листу підвищує врожай у середньому на 4%, а вміст білка – на 6%. Надто концентровані розчини можуть знизити врожай. Отже, азот по листу може доповнити внесення в ґрунт, але не замінити його.
Джерело: Польова практика; Yao et al., 2025; Gong et al., 2026; Rawluk et al., 2000; Fernández et al., 2021; Wu et al., 2025; Zhu et al., 2017
Джерело: Arlauskienė et al., 2020; Staugaitis et al., 2021; Mažvila et al., 2007; Litke et al., 2017, 2019; Hlisnikovský et al., 2023, 2024; Leonte et al., 2026; Asfaw et al., 2025; Wassie et al., 2015; Petrauskas et al., 2026; Žydelis et al., 2025; Mittermayer et al., 2024; Antošovský et al., 2024; Klikocka and Cybulska, 2020
P

Фосфор

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Фосфор – енергія рослини: бере участь в енергетичному обміні, рості коренів, мембранах і генетичному матеріалі. Важливий для вкорінення, кущіння й розвитку колоса.
Як може виглядати нестача
Рослини ростуть повільніше, корені й надземна частина менші, кущіння слабше. Листя може темніти або набувати червонувато-фіолетового відтінку, але це може бути й холод чи сорт – лише на око визначити нестачу фосфору важко.
Коли особливо небезпечна
Рання нестача обмежує корені й пагони, а під час виходу в трубку й формування колоса – кількість колосоносних стебел і зерен.
Скільки може коштувати нестача
7–8 %
Досліди, найближчі до Литви
Німецький дослід Дікопсгоф, 1906–2018
12 %
Середнє з 9 досліджень · використовується в калькуляторі
до 23%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на фосфор або піщані ґрунти
Дія фосфору найбільше залежить від його запасів у ґрунті. У столітньому німецькому досліді Дікопсгоф без фосфору врожай пшениці був на 7–8% нижчим, на бідних ґрунтах Фінляндії – до 19%. Де фосфору в ґрунті багато, різниці майже немає – тому одного числа для всіх полів не існує.
€ У вашому господарстві: близько 168 €/га · близько 168 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 322 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
У нещодавно сформованому листі ярої пшениці межа P – 0,27–0,36% у сухій речовині.
Чи можна виправити пізніше?
Фосфор у ґрунті малорухомий, тож пізніше рослині важко дістати добриво – ранню нестачу виправити складніше. У нашому дослідженні після відновлення надходження фосфору втрачений ріст і елементи врожаю відновилися не повністю.
Позакореневе підживлення
По листу ефективно можна внести лише кілька кілограмів фосфору. Скільки його потрапить, залежить від розчину, добавок і часу обприскування: з поверхнево-активною речовиною листя поглинає близько 80% фосфору, але далі в рослину переміщується лише близько 40%, а обприскування під час кущіння може обпекти листя. У полі вплив залежав і від того, наскільки сильно ґрунт утримує фосфор. У польових дослідах 2 кг P/га по листу не підвищили врожаю, а фосфор у ґрунт під час сівби підвищив його на 38–45%. Висновок: основа – фосфор у ґрунті, по листу можна лише спробувати рятувати.
Джерело: Польова практика; Peirce et al., 2019; Malik et al., 2024; McBeath et al., 2020
Джерело: Janušauskaitė and Lazauskas, 2007; Saarela et al., 2006; Valkama et al., 2011; von Tucher et al., 2018; Márton, 2008; Leonte et al., 2026; Sun et al., 2024; Asfaw et al., 2025; Jones et al., 2003; Shi et al., 2019; Petrauskas et al., 2026; Seidel et al., 2021
K

Калій

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Калій керує водним обміном, роботою продихів, ферментами й перенесенням цукрів. Він підтримує «тиск» у клітинах, допомагає витримати посуху і зміцнює стебло.
Як може виглядати нестача
Жовтіють або буріють краї старішого листя, згодом ушкодження поширюються всередину листка. Стебла слабшають, рослина гірше переносить посуху, скорочується налив зерна. Схоже можуть виглядати посуха чи пошкоджені корені.
Коли особливо небезпечна
Від інтенсивного росту до наливу зерна, особливо за нестачі води. Нестача калію також підвищує ризик вилягання.
Скільки може коштувати нестача
11–15 %
Досліди, найближчі до Литви
Досліди в Литві (Скеміай, ячмінь)
13 %
Середнє з 7 досліджень · використовується в калькуляторі
до 24%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на калій ґрунти, глобальний метааналіз
У литовських дослідах без калію врожай був на 11–15% нижчим. Глобальний метааналіз 2026 року показує, що калій підвищує врожай пшениці в середньому на 24%, ячменю – на 16,5%, але це переважно бідні на калій ґрунти. Де калію досить, приросту може й не бути.
€ У вашому господарстві: близько 182 €/га · близько 182 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 336 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
На полях із нестачею калію в прапорцевому листку виявлено 0,8–1,4% K у сухій речовині.
Чи можна виправити пізніше?
Ранню чи помірну нестачу калію можна зменшити, поки рослина ще росте. У нашому дослідженні після коротшої нестачі рослини відновилися краще, ніж після тривалої.
Позакореневе підживлення
Калій по листу покращує газообмін листя і фотосинтез. У дослідженні з пшеницею й кукурудзою він ще й спонукав рослину більше засвоювати калію коренями – обприскування листя ніби «запускає» корені. У польових дослідах калій по листу (хлорид калію) підвищив урожай одного сорту, а іншого – ні. Одним обприскуванням у рослину потрапляє лише кілька кілограмів калію, тому основа – в ґрунті.
Джерело: Ishfaq et al., 2023; Gu et al., 2021
Джерело: Arbačauskas et al., 2023; Mikšytė, 2009; Andrzejewska et al., 2025; Sun et al., 2024; He et al., 2022; Liang and Schlesinger, 2026; Engel, MSU Fertilizer Facts 18; Asfaw et al., 2025; Wassie et al., 2015; Petrauskas et al., 2026
Ca

Кальцій

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Кальцій тримає клітинні стінки й мембрани, потрібен для поділу клітин і сигналів росту. Зі старих тканин у нові він майже не переходить, тому особливо важливий для молодого листя й коренів.
Як може виглядати нестача
Спершу страждають молоде листя й точки росту: кінчики чи краї листків деформуються, тканини можуть відмирати, сповільнюється ріст коренів. У пшениці це важко відрізнити від інших порушень.
Коли особливо небезпечна
Протягом усього активного росту, особливо коли формуються нові листки, корені й колос. Оскільки кальцій малорухомий, нестачу в молодій тканині важко компенсувати пізніше.
Скільки може коштувати нестача
немає
Досліди, найближчі до Литви
польових дослідів лише з кальцієм у Литві не знайдено
14 %
Середнє з 3 досліджень – орієнтовно · використовується в калькуляторі
11–20 %
Сильна, підтверджена нестача
досліди з кальцієм і гіпсом деінде – лише орієнтир
Польових дослідів лише з нестачею кальцію майже немає: ґрунту без кальцію не буває, а в дослідах із вапнуванням одночасно змінюються pH і токсичність алюмінію. Досліди з кальцієм і гіпсом в інших країнах показують 11–20% різниці, але це лише орієнтир. У нашому дослідженні нестача кальцію була однією з найважче виправних – якщо її показує вимірювання, це серйозний сигнал.
€ У вашому господарстві: близько 196 €/га · близько 196 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 280 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
В одному польовому дослідженні 0,3–0,5% Ca в прапорцевому листку вважали достатнім.
Чи можна виправити пізніше?
У нашому дослідженні нестача кальцію була однією з найважче відновлюваних: процеси росту, пошкоджені під час нестачі, відновлювалися не завжди.
Позакореневе підживлення
Кальцій потрапляє в обприсканий листок, але далі переміщується важко – «трубопроводами» рослини (флоемою) він майже не рухається. Тому кальцій, що потрапив на старий листок, не обов'язково дійде до нових листків і колоса. У польовому дослідженні кальцій із бором, внесений двічі, збільшив кількість зерен у колосі на 24%, а врожай – на 30%.
Джерело: Peirce et al., 2019; Zoz et al., 2016
Джерело: Abbas et al., 2023; Michalovicz et al., 2014; Roy Chowdhury et al., 2019; de Bang et al., 2021; Wassie et al., 2015; Petrauskas et al., 2026
Mg

Магній

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Магній – серце хлорофілу: без нього немає фотосинтезу. Потрібен для ферментів і перенесення цукрів у зерно.
Як може виглядати нестача
Спершу змінюється старіше листя – між жилками з'являється хлороз, із посиленням нестачі тканини засихають. Фотосинтез слабшає, зерну залишається менше «будівельного матеріалу».
Коли особливо небезпечна
Під час вегетації обмежує роботу листя, а у фазі прапорцевого листка й наливу зерна – фотосинтез саме тоді, коли рослина наливає зерно.
Скільки може коштувати нестача
4–9 %
Досліди, найближчі до Литви
Польська озима пшениця: +0,5–0,9 т/га
9 %
Середнє з 5 досліджень · використовується в калькуляторі
до 17%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на магній ґрунти
Метааналіз, що охопив 99 польових досліджень і 570 порівнянь, показує в середньому на 8,5% вищий урожай після внесення магнію. У польських дослідах з озимою пшеницею магній підвищив урожай на 0,5–0,9 т/га. Скільки ви втратите, залежить від Mg у ґрунті, pH і співвідношення K та Ca.
€ У вашому господарстві: близько 126 €/га · близько 126 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 238 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
В одному польовому дослідженні 0,25–0,83% Mg у листі оцінено як достатнє – інтервал широкий, тому важливі фаза і частина рослини для проби.
Чи можна виправити пізніше?
У нашому дослідженні після короткої нестачі магнію рослини відновилися краще, ніж після тривалої, а наслідки тривалої нестачі залишилися.
Позакореневе підживлення
Магній засвоюється через листок, але скільки – залежить від форми солі магнію і поверхні листка. У дослідженні з пшеницею обприскування магнієм суттєво зменшило втрати врожаю через нестачу магнію – зерно виросло більшим.
Джерело: Barlas et al., 2023; Ceylan et al., 2016
Джерело: Grzebisz and Potarzycki, 2022; Andrzejewska et al., 2025; Wang et al., 2020; Wang et al., 2025; Niaz et al., 2020; de Bang et al., 2021; Wassie et al., 2015; Petrauskas et al., 2026
S

Сірка

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Сірка потрібна для амінокислот, білків, ферментів і обміну азоту. Азот і сірка працюють у парі: за нестачі сірки рослина гірше використовує азот, навіть якщо його в ґрунті досить.
Як може виглядати нестача
Рослина блідне й повільніше росте. На відміну від азоту, нестачу сірки частіше спершу видно на молодшому листі. Симптоми схожі на нестачу азоту, тому варто перевіряти обидва разом.
Коли особливо небезпечна
Ранньою весною заважає відновленню вегетації, згодом – синтезу білка, наливу й якості зерна. Багато азоту може посилити прояв нестачі сірки.
Скільки може коштувати нестача
19–23 %
Досліди, найближчі до Литви
Естонські досліди з озимою пшеницею
10 %
Середнє з 6 досліджень · використовується в калькуляторі
до 33%
Сильна, підтверджена нестача
естонські карбонатні ґрунти, несприятливі роки
В естонських дослідах з озимою пшеницею сірка підвищила врожай у середньому на 22–23%, а в окремі роки на карбонатних ґрунтах нестача коштувала третину врожаю. Глобальний метааналіз 55 досліджень показує скромніше середнє – близько 4%. Де сірки досить, приросту немає.
€ У вашому господарстві: близько 140 €/га · близько 140 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 462 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
Часто використовуване співвідношення N:S у тканинах рослини – близько 17. Але саме по собі воно може вводити в оману, тому треба бачити й окремо N та S.
Чи можна виправити пізніше?
У нашому дослідженні після коротшої нестачі сірки рослини відновилися більше, ніж після тривалої. Але вже зменшеної кількості пагонів чи зерен пізніше внесення не обов'язково відновить.
Позакореневе підживлення
Скільки сірки потрапить по листу і де вона розподілиться, залежить від складу добрива й умов обприскування. Сірка по листу може також покращити якість білка в зерні. В естонських польових дослідах сірка по листу (3+3 кг S/га, під час кущіння й виходу в трубку) на карбонатному ґрунті підвищила врожай озимої пшениці на 30–55%, а на слабокислому ґрунті ефекту майже не було.
Джерело: Zang et al., 2024; Järvan, 2012
Джерело: Järvan et al., 2008; Järvan, 2012; Staugaitienė et al., 2013; Tabak et al., 2020; Kulig et al., 2025; Roa et al., 2024; Gülüt et al., 2021; Zhao et al., 2018; Asfaw et al., 2025; Petrauskas et al., 2026
Fe

Залізо

Мікроелемент
Що робить
Залізо бере участь у перенесенні електронів, утворенні хлорофілу і фотосинтезі. Його потрібно небагато, але нестача сильно порушує роботу листя.
Як може виглядати нестача
Міжжилковий хлороз молодого листя: жилки зеленіші, між ними світло; за сильної нестачі листя майже біліє. Частіше – на лужних чи вапнистих ґрунтах.
Коли особливо небезпечна
Коли нестача починається під час росту молодого листя, зменшується площа фотосинтезу; якщо триває до виходу в трубку й формування колоса – порушується подальший ріст.
Скільки може коштувати нестача
≈4 %
Досліди, найближчі до Литви
Польський дослід з ярим ячменем
14 %
Середнє з 10 досліджень – орієнтовно · використовується в калькуляторі
до 20%
Сильна, підтверджена нестача
залізний хлороз на карбонатних ґрунтах із високим pH
Нестача заліза найнебезпечніша на карбонатних ґрунтах із високим pH – там хлороз може коштувати до 20% урожаю. Метааналіз 107 публікацій показує в середньому 12% приросту, але в дослідах у Канзасі залізо допомогло лише на 4 полях із 7. У польському досліді з ячменем приріст становив близько 4%. На ґрунтах Литви сильна нестача заліза рідкісна.
€ У вашому господарстві: близько 196 €/га · близько 196 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 280 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
В одному польовому дослідженні 71–97 мг/кг Fe в листі вважали достатнім.
Чи можна виправити пізніше?
Залізо по листу покращує стан обприсканих тканин, але надовго важлива й реакція ґрунту. Втраченої площі листя й несформованих елементів урожаю пізнє обприскування не поверне.
Позакореневе підживлення
Залізо потрапляє в листок важко, а в зерно – ще важче. У трирічних польових дослідах сульфат заліза підвищив вміст заліза в зерні незначно, бо залізо обмежено проникає в листок і мало переміщується в зерно. В іншому дослідженні обприскування залізом підвищило врожай і вміст заліза в зерні. Залізо в листку ще не означає, що воно дійде до зерна, тому обприскувати варто, поки активно ростуть нові листки.
Джерело: Singh et al., 2024; Razmjoo and Ghafari, 2015
Джерело: Zhou et al., 2024; Taskin and Gunes, 2022; Bhatti et al., 2024; Stewart et al., 2021; Zulfiqar et al., 2020; Khatun et al., 2024; Hao et al., 2021; Singh et al., 2026; Ali et al., 2021; Niyigaba et al., 2019; Lilay et al., 2024; Liszewski and Błażewicz, 2018; Godsey et al., 2003
Mn

Марганець

Мікроелемент
Що робить
Марганець потрібен для фотосинтезу, ферментів і захисту від окисного стресу. Важливий і для життєздатності пилку та формування зерна.
Як може виглядати нестача
Між жилками листка з'являються світлі плями чи смуги, згодом – відмерлі ділянки. Частіше там, де марганець у ґрунті важкодоступний.
Коли особливо небезпечна
Обмежує ранній ріст, згодом – фотосинтез і життєздатність пилку. У польовому досліді обприскування приблизно на 26-й день після сівби було ефективнішим, ніж приблизно на 32-й.
Скільки може коштувати нестача
6–10 %
Досліди, найближчі до Литви
Польські досліди з ярим ячменем
13 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
до 36%
Сильна, підтверджена нестача
шведський озимий ячмінь; перезимувало до 33% більше рослин
У шведських дослідах з озимим ячменем марганець підвищив урожай до 36%, а перезимувало до 33% більше рослин. У польських дослідах з ячменем приріст сягав 6–10%, але в іншому польському досліді з пшеницею чіткого ефекту не було. Сорти дуже різняться: на бідному на марганець полі врожай 24 сортів пшениці був на 6–25% нижчим.
€ У вашому господарстві: близько 182 €/га · близько 182 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 504 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
У наймолодшому розгорнутому листку критична межа – близько 11 мг/кг Mn.
Чи можна виправити пізніше?
Марганець по листу покращує забезпечення, особливо якщо обприскувати раніше, ніж постраждають квітки. Якщо життєздатність пилку вже знизилася, урожай може не відновитися.
Позакореневе підживлення
Марганець добре засвоюється по листу і з обприсканого листка переміщується в молоді тканини й зерно; вплив залежить від форми добрива. У дворічному польовому дослідженні обприскування сульфатом марганцю (0,5%) підвищило врожай пшениці приблизно на 8–20% порівняно з удобренням без марганцю.
Джерело: Zulfiqar et al., 2023; Dhaliwal et al., 2023
Джерело: Tobiasz-Salach et al., 2018; Stadnik et al., 2024; Sobolewska et al., 2020; Zulfiqar et al., 2021; Yang et al., 2025; Jaidka et al., 2026; Bansal and Nayyar, 1998; Shahrajabian et al., 2020; Dhaliwal et al., 2023; Reuter, 1972; Lilay et al., 2024; Stoltz and Wallenhammar, 2014; Jhanji et al., 2013; Stępień and Wojtkowiak, 2019
Cu

Мідь

Мікроелемент
Що робить
Мідь бере участь у роботі ферментів, фотосинтезі, диханні, утворенні лігніну (міцність стебла) і розмноженні. Її нестача шкодить пилку і фертильності колоса.
Як може виглядати нестача
Молоде листя скручується, кінчики засихають, стебла слабшають. Колос гірше виходить із піхви, зерно може не сформуватися або бути порожнім. Симптоми з'являються пізно.
Коли особливо небезпечна
Мідь важлива, поки формуються колос і пилок. Втраченої життєздатності пилку пізніше вже не відновиш.
Скільки може коштувати нестача
5–9 %
Досліди, найближчі до Литви
Польська озима пшениця, 3 сорти з 5
7 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
до 22%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на мідь ґрунти Канади
У польських дослідах з озимою пшеницею мідь підвищила врожай на 5–9% у трьох сортів із п'яти. Узагальнення 115 канадських польових дослідів однозначне: коли в ґрунті було менше 0,4 мг/кг міді, урожай реагував у 87% дослідів, за 0,4–0,8 мг/кг – у 16%, а понад 0,8 мг/кг – у жодному. Нестача міді порушує пилок, тому в колосі зав'язується менше зерен, хоча рослина виглядає пишною.
€ У вашому господарстві: близько 98 €/га · близько 98 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 308 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
У всій надземній частині рослини під час кущіння менше ніж близько 2 мг/кг Cu вказує на можливу нестачу.
Чи можна виправити пізніше?
Ранню нестачу міді можна виправити, але важливий час: якщо постраждали пилок чи колос, втрачених зерен не повернеш. Сорти реагують по-різному.
Позакореневе підживлення
Мідь по листу добре виправляє нестачу міді – у полі обприскували на початку виходу в трубку. Але обережно з концентрацією: розчин, міцніший за 0,03%, уже може пошкодити листя. У чотирирічних дослідах у Західній Австралії найвищого врожаю досягли з 0,8–1,8 кг/га мідного препарату; хелатна мідь була найефективнішою.
Джерело: Fouad et al., 2020; Brennan, 1990
Джерело: Korzeniowska and Stanisławska-Glubiak, 2009, 2011; Tobiasz-Salach et al., 2018; Liszewski and Błażewicz, 2018; Rahman and Schoenau, 2022; WARC, 2022; Franzen et al., 2008; Karamanos et al., 2004; Hoess and Heard, 2002; Alberta Agriculture, 1999; Lilay et al., 2024; Karamanos, Goh and Harapiak, 2003
Zn

Цинк

Мікроелемент
Що робить
Цинк потрібен багатьом ферментам, синтезу білка, регуляції росту і нормальному розвитку коренів і пагонів.
Як може виглядати нестача
Рослина нижча, слабше кущиться, листки коротші чи вужчі, іноді зі світлими ділянками. Частіше – на лужних, вапнистих ґрунтах і за великої кількості фосфору.
Коли особливо небезпечна
Рання нестача обмежує корені, листя й пагони; якщо зберігається до виходу в трубку й формування колоса – меншає продуктивних стебел і зерен.
Скільки може коштувати нестача
≈10 %
Досліди, найближчі до Литви
Польща: 74 досліди з ярою пшеницею, реакція в 34
5 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
10–30 %
Сильна, підтверджена нестача
підтверджена нестача цинку
У 74 польових дослідах з ярою пшеницею в Польщі цинк підвищив урожай у 34 – в середньому приблизно на 10%. За підтвердженої нестачі врожай зернових зазвичай знижується на 10–30%, ячменю – на 16–29%, а посуха посилює вплив. Де цинку досить, приросту немає.
€ У вашому господарстві: близько 70 €/га · близько 70 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 420 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
Межа нестачі для молодого листя – близько 14 мг/кг Zn, для прапорцевого – 12–16 мг/кг.
Чи можна виправити пізніше?
Нестачу цинку можна виправляти, поки формуються листя й стебла. Пізній цинк може підвищити його вміст у зерні, але втрачених стебел чи зерен не поверне.
Позакореневе підживлення
Цинк починає проникати в листок за кілька годин, але в самому листку переміщується дуже мало – за добу менше ніж на 2,5 см від краплі. Тому важливо, щоб розчин добре вкривав листя. У 23 дослідах у семи країнах (зокрема в Казахстані) цинк по листу підвищив його вміст у зерні на 84% і не знизив урожаю.
Джерело: Doolette et al., 2018; Zou et al., 2012; Singh et al., 2024
Джерело: Sobolewska et al., 2020; Irmes et al., 2023; Rahman and Schoenau, 2022; Zou et al., 2012; Ram et al., 2016, 2024; Sordi et al., 2021; Hui et al., 2025; Huang et al., 2024; Rashid et al., 2005; Lilay et al., 2024; Korzeniowska, 2004; Bağcı et al., 2007
Mo

Молібден

Мікроелемент
Що робить
Молібден потрібен ферментам, які перетворюють нітрати на корисний для рослини азот. Тому його нестача нагадує нестачу азоту.
Як може виглядати нестача
Ріст сповільнюється, листя блідне, може з'явитися хлороз чи відмерлі ділянки. Ризик найвищий на кислих ґрунтах.
Коли особливо небезпечна
У дослідженні на кислих ґрунтах Австралії вміст молібдену в листку був пов'язаний з урожаєм як під час кущіння (GS24), так і під час колосіння (GS59).
Скільки може коштувати нестача
≈6 %
Досліди, найближчі до Литви
Білоруський дослід із горохом
15 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
15–59 %
Сильна, підтверджена нестача
пшениця на дуже кислих ґрунтах Австралії
У зернових нестача молібдену трапляється рідко – чутливіші бобові й хрестоцвіті. На дуже кислих ґрунтах Австралії реакція врожаю пшениці сягала 15–59%, у білоруському досліді з горохом – близько 6%, а в новому польському досліді з пшеницею окремого приросту від молібдену не виявлено. Ризик найвищий на кислих ґрунтах.
€ У вашому господарстві: близько 210 €/га · близько 210 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 826 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
У наймолодшому листку близько 0,08–0,09 мг/кг Mo пов'язують приблизно з 90% максимального врожаю.
Чи можна виправити пізніше?
Можливість виправити залежить від pH ґрунту і стану рослини. На кислому ґрунті затяжну нестачу виправити важче, а пізнє внесення не поверне втрачених елементів урожаю.
Позакореневе підживлення
Молібдену потрібно лише грами. У польовому дослідженні молібден, внесений двічі – наприкінці кущіння і виходу в трубку, – у нормі до 35 г/га збільшив кількість колосів і врожай. Скільки саме його засвоюється, не встановлено – вплив залежить від нестачі й умов.
Джерело: Zoz et al., 2012
Джерело: Tsyganov and Vildflush, 2004; Vasin et al., 2021; Kabylbekova et al., 2024; Zoz et al., 2012; Oliveira et al., 2022; Saquee et al., 2023; Brennan and Bolland, 2007; Guanzon and Tuazon, 2026; Marcondes and Caires, 2005; Gris et al., 2005; Jarecki, 2026
B

Бор

Мікроелемент
Що робить
Бор важливий для клітинних стінок і тканин росту. У пшениці він особливо важливий для пилку: за нестачі бору пилок розвивається гірше, і зерно погано зав'язується.
Як може виглядати нестача
Можуть деформуватися молоде листя й колоски, залишатися порожні колоски. У репродуктивній фазі пиляки можуть бути погано розвинені, а пилок – менш життєздатний.
Коли особливо небезпечна
Найчутливіший період – поява й розгортання прапорцевого листка (BBCH 37–39). Приблизно 7 днів нестачі в цей час у дослідженні завдали найбільшої й незворотної шкоди фертильності квіток.
Скільки може коштувати нестача
9–15 %
Досліди, найближчі до Литви
Польська озима пшениця, 4 сорти з 10
12 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
15–50 %
Сильна, підтверджена нестача
підтверджена сильна нестача бору
У польських дослідах з озимою пшеницею бор підвищив урожай на 9–15% у чотирьох сортів із десяти, решта не відреагували. У білоруських дослідах із ріпаком і соняшником приріст сягав 10–23%. За сильної нестачі врожай пшениці знижувався на 15–50% – колос формується, але частина зерен не зав'язується.
€ У вашому господарстві: близько 168 €/га · близько 168 000 € на 1 000 га
За сильної нестачі – до 700 €/га
Аналіз листя (лабораторний орієнтир)
У прапорцевому листку критична межа – близько 5–7 мг/кг B.
Чи можна виправити пізніше?
Якщо внести бор ще в чутливий період, зав'язування зерна може відновитися. Але якщо нестача вже пошкодила пилок, пізніший бор не поверне незав'язаних зерен.
Позакореневе підживлення
Бор по листу може допомогти, але в колос, що формується, він надходить переважно з коренів, а не з раніше обприсканого листя. Тому бор у листі ще не гарантує, що його вистачить колосу. У польських польових дослідах обприскування бором (175 г/га борної кислоти) підвищило врожай чотирьох сортів озимої пшениці з десяти в середньому на 9–15%.
Джерело: Stangoulis et al., 2001; Korzeniowska, 2008
Джерело: Apresyan and Bulavin, 2011–2013; Grodno SAU trials, 2007–2008; Goncharuk, 2013; Korzeniowska, 2008; Rahman and Schoenau, 2022; Stewart et al., 2021; Soylu et al., 2005; Rashid et al., 2011; Ahmad and Irshad, 2011; Rerkasem et al., 1989; Güneş et al., 2003; Wróbel, 2008

Основні наукові джерела

  1. Petrauskas, E. et al. (2026). Effects of Macronutrient Deprivation on Spring Wheat Productivity. Plants, 15(7), 1094. doi:10.3390/plants15071094
  2. de Bang, T. C. et al. (2021). The molecular–physiological functions of mineral macronutrients and their consequences for deficiency symptoms in plants. New Phytologist, 229, 2446–2469. doi:10.1111/nph.17074
  3. Lilay, G. H. et al. (2024). Linking the key physiological functions of essential micronutrients to their deficiency symptoms in plants. New Phytologist. doi:10.1111/nph.19645
  4. Rerkasem, B. et al. (2000). Effects of Boron Deficiency on Anther Development and Floret Fertility in Wheat. Annals of Botany, 85(4), 493–500. Link
  5. Response of wheat, pea, and canola to micronutrient fertilization on five contrasting prairie soils (2020). Scientific Reports. PMC7606479
  6. Fageria, N. K. et al. (2009). Foliar fertilization of crop plants. Journal of Plant Nutrition, 32(4), 1044–1064. Link
  7. Zou, C. Q. et al. (2012). Biofortification of wheat with zinc through zinc fertilization in seven countries. Plant and Soil, 361, 119–130. doi:10.1007/s11104-012-1369-2
  8. Dhaliwal, S. S. et al. (2023). Minerals and chelated-based manganese fertilization influences the productivity, uptake, and mobilization of manganese in wheat. Frontiers in Plant Science, 14, 1163528. doi:10.3389/fpls.2023.1163528
  9. Brennan, R. F. (1990). Effectiveness of some copper compounds applied as foliar sprays in alleviating copper deficiency of wheat. Australian Journal of Experimental Agriculture, 30(5), 687–691. doi:10.1071/EA9900687
  10. Korzeniowska, J. (2008). Response of ten winter wheat cultivars to boron foliar application. Agronomy Science, 63(4). Link
  11. Razmjoo, J., Ghafari, H. (2015). Response of durum wheat to foliar application of varied sources and rates of iron fertilizers. Journal of Agricultural Science and Technology, 17(2), 321–331. Link
  12. Zoz, T. et al. (2012). Foliar fertilization with molybdenum in wheat. Semina: Ciências Agrárias, 33(2), 633–638. doi:10.5433/1679-0359.2012v33n2p633
  13. Asfaw, A. G. et al. (2025). Yield-limiting nutrients for wheat production in Farta to Lay Gayint districts of the Amhara Region in Northwest Ethiopia. Frontiers in Agronomy, 7, 1541332. doi:10.3389/fagro.2025.1541332
  14. Wassie et al. (2015). A study of wheat leaf nutrient concentrations and soil fertility. Springer Nature.
  15. Jones et al. (2003). Phosphorus concentration thresholds for spring wheat. Journal of Plant Nutrition (Taylor & Francis).
  16. Shi et al. (2019); Ma et al. (2010). Effect of phosphorus on wheat ear and grain development.
  17. Gülüt et al. (2021). A study of wheat N and S nutrition and the tissue N:S ratio.
  18. Zhao et al. (2018). The link between sulphur and nitrogen nutrition in wheat.
  19. Zhou et al. (2024). Meta-analysis of wheat iron fertilisation and yield response. ScienceDirect.
  20. Nayyar et al. (1986, 1990); Sharma et al. (1996); Graham et al. (1985). Studies on manganese diagnosis and field correction in wheat.
  21. Rashid, A. et al. (2005). Zinc fertilisation trials in zinc-deficient wheat fields.
  22. Arlauskienė, A., Cesevičienė, J., Šlepetienė, A. (2020). Žemdirbystė-Agriculture, 107(3). Joniškėlis, Lithuania.
  23. Staugaitis, G., Poškus, K., Brazienė, Z., Paltanavičius, V. (2021). Žemdirbystė-Agriculture, 108(3). Rumokai, Lithuania.
  24. Mažvila, J. et al. (2007). Dependence of crop yield and quality on long-term nitrogen, phosphorus and potassium fertilisation on sandy loam (in Lithuanian). Žemdirbystė, 94(3), 3–17.
  25. Litke, L., Gaile, Z., Ruža, A. (2017). Research for Rural Development; (2019). Agronomy Research, 17(2). Latvia.
  26. Hlisnikovský, L. et al. (2023). Plants, 12(6), 1392; (2024). Plants, 13(6), 802. doi.org/10.3390/plants13060802
  27. Leonte, A. et al. (2026). Yield and Grain Quality Response of Winter Wheat to Different Nitrogen and Phosphorus Fertilization Doses. Nitrogen, 7(3), 97.
  28. Janušauskaitė, D., Lazauskas, S. (2007). Žemdirbystė, 94(3), 33–46. Dotnuva, Lithuania.
  29. Saarela, I. et al. (2006). Effects of repeated phosphorus fertilisation on field crops in Finland 1–2. Agricultural and Food Science, 15.
  30. Valkama, E., Uusitalo, R., Turtola, E. (2011). Yield response models to phosphorus application: a research synthesis of Finnish field trials. Nutrient Cycling in Agroecosystems. doi.org/10.1007/s10705-011-9434-4
  31. von Tucher, S., Hörndl, D., Schmidhalter, U. (2018). Ambio, 47, 41–49. doi.org/10.1007/s13280-017-0970-2
  32. Márton, L. (2008). Cereal Research Communications, 36(3), 511–522. Hungary.
  33. Sun, Z. et al. (2024). Effects of Nutrient Deficiency on Crop Yield and Soil Nutrients under Winter Wheat–Summer Maize Rotation. Agronomy, 14, 2690.
  34. Arbačauskas, J. et al. (2023). The Influence of Mineral NPK Fertiliser Rates on Potassium Dynamics in Soil. Plants, 12(21), 3700. Skėmiai, Lithuania. doi.org/10.3390/plants12213700
  35. Mikšytė, E. (2009). Effect of potassium fertiliser forms, rates and their combinations with EPSO Microtop on barley yield. Master's thesis, LŽŪU (in Lithuanian).
  36. Andrzejewska, A., Przygocka-Cyna, K., Grzebisz, W. (2025). Balanced Fertilization of Winter Wheat with Potassium and Magnesium. Sustainability, 17(15), 6705. Poland.
  37. He, B. et al. (2022). Effect of Different Long-Term Potassium Dosages on Crop Yield and Potassium Use Efficiency in the Maize–Wheat Rotation System. Agronomy, 12(10), 2565.
  38. Liang, G., Schlesinger, W. H. (2026). Potassium fertilization enhances both cereal yield and soil organic carbon: a meta-analysis. Nature Communications, 17, 4521.
  39. Engel, R. E. Spring Wheat Response to Potassium and Chloride. Fertilizer Facts 18, Montana State University.
  40. Abbas, F. et al. (2023). Role of Gypsum in Conserving Soil Moisture, Macronutrients Uptake and Improving Wheat Yield in the Rainfed Area. Water, 15(6), 1011. doi.org/10.3390/w15061011
  41. Michalovicz, L. et al. (2014). Soil fertility, nutrition and yield of maize and barley with gypsum application on soil surface in no-till. Revista Brasileira de Ciência do Solo, 38(5).
  42. Roy Chowdhury, A. et al. (2019). Efficacy of calcium chloride and arginine foliar spray in alleviating terminal heat stress in late-sown wheat. Journal of Agricultural Science, 157(6).
  43. Grzebisz, W., Potarzycki, J. (2022). Effect of Magnesium Fertilization Systems on Grain Yield Formation by Winter Wheat during the Grain-Filling Period. Agronomy, 12(1), 12. Poland. doi.org/10.3390/agronomy12010012
  44. Wang, Z. et al. (2020). Magnesium Fertilization Improves Crop Yield in Most Production Systems: A Meta-Analysis. Frontiers in Plant Science, 10, 1727. doi.org/10.3389/fpls.2019.01727
  45. Wang, Y. et al. (2025). Effects of moderate magnesium application on rice milling quality, nutritional value and eating quality. Frontiers in Sustainable Food Systems.
  46. Niaz, A. et al. (2020). Growth, chlorophyll content and productivity responses of maize to magnesium sulphate application in calcareous soil. Open Agriculture, 5(1), 792–800.
  47. Järvan, M. et al. (2008). The effect of sulphur fertilization on yield, quality of protein and baking properties of winter wheat. Agronomy Research, 6(2), 459–469. Estonia.
  48. Järvan, M. (2012). Lehekaudselt antud väävli mõju talinisu saagikusele ja saagi kvaliteedile. Agraarteadus. Estonia.
  49. Staugaitienė, R., Šlepetienė, A., Žičkienė, L. (2013). Effect of sulphur fertilisation on spring wheat yield and quality (in Lithuanian). Žemės ūkio mokslai, 20(4), 266–275.
  50. Tabak, M. et al. (2020). Efficiency of Nitrogen Fertilization of Winter Wheat Depending on Sulfur Fertilization. Agronomy, 10(9), 1304. Poland.
  51. Kulig, B. et al. (2025). Optimalization of Nitrogen and Sulfur Fertilization of Hypoallergenic Winter Wheat Lines. Sustainability, 17(21), 9844. Poland.
  52. Roa, G. A. et al. (2024). Meta-analysis of the effect of sulphur fertilisation on wheat yield and protein. Nitrogen, 5(3), 37.
  53. Taskin, M. B., Gunes, A. (2022). Iron Biofortification of Wheat Grains by Foliar Application of Nano Zero-valent Iron (nZVI) and Other Iron Sources with Urea. Journal of Soil Science and Plant Nutrition. Turkey.
  54. Sobolewska, M. et al. (2020). Effect of Habitat and Foliar Fertilization with K, Zn and Mn on Winter Wheat Grain and Baking Qualities. Agronomy, 10(2), 276. Poland.
  55. Zulfiqar, U. et al. (2021). Manganese Supply Improves Bread Wheat Productivity, Economic Returns and Grain Biofortification under Conventional and No Tillage Systems. Agriculture, 11(2), 142.
  56. Yang, N. et al. (2025). Exogenous Manganese Sulfate Application on Wheat Grain Yield and Carotenoids. Agronomy, 15(9), 2190.
  57. Jaidka, M. et al. (2026). Agricultural Science Digest, D-6511. Punjab, India.
  58. Bansal, R. L., Nayyar, V. K. (1998). Indian Journal of Agricultural Sciences, 68(2).
  59. Shahrajabian, M. H. et al. (2020). Effect of manganese sulphate on wheat yield, Iran (cited in Jaidka et al., 2026).
  60. Dhaliwal, S. S. et al. (2023). Minerals and chelated-based manganese fertilization influences the productivity, uptake, and mobilization of manganese in wheat. Frontiers in Plant Science, 14, 1163528.
  61. Reuter, D. J. (1972); Warooka trials 1963–1969, South Australia (farmtrials.com.au).
  62. Stewart, Z. P. et al. (2021). Effect of Foliar Micronutrients (B, Mn, Fe, Zn) on Maize Grain Yield, Micronutrient Recovery, Uptake, and Partitioning. Plants, 10(3), 528. USA.
  63. Zulfiqar, U. et al. (2020). Iron Nutrition Improves Productivity, Profitability, and Biofortification of Bread Wheat under Conventional and Conservation Tillage Systems. Journal of Soil Science and Plant Nutrition. Pakistan.
  64. Khatun et al. (2024). Effect of zinc and iron fertilization on yield of wheat. Bangladesh.
  65. Hao, B. et al. (2021). Effects of foliar application of micronutrients on concentration and bioavailability of zinc and iron in wheat landraces and cultivars. Scientific Reports, 11. China.
  66. Singh, K. K. et al. (2026). Iron Fertilization Strategies for Improving Yield and Economic Returns of Aerobic Direct-Seeded Rice. International Journal of Advanced Biochemistry Research, 10(3). India.
  67. Ali, S., Shah, S., Arif, M. (2021). Agronomic Biofortification with Zinc and Iron for the Improvement of Wheat Phenology and Yield. Sarhad Journal of Agriculture. Pakistan.
  68. Niyigaba, E. et al. (2019). Winter Wheat Grain Quality, Zinc and Iron Concentration Affected by a Combined Foliar Spray of Zinc and Iron Fertilizers. Agronomy, 9(5), 250. China.
  69. Liszewski, M., Błażewicz, J. (2018). Polish Journal of Agronomy, 35, 83–88. Poland, spring barley.
  70. Rahman, N., Schoenau, J. (2022). Bioavailability, Speciation, and Crop Responses to Copper, Zinc, and Boron Fertilization in South-Central Saskatchewan Soil. Agronomy, 12(8), 1837. Canada.
  71. WARC, NARF, CLC (2022). Evaluating the 4R Principles for Copper Application on Wheat Yield and Seed Quality. ADOPT ataskaita, Saskatchewan, Canada.
  72. Franzen, D. W., McMullen, M. V., Mosset, D. S. (2008). Spring Wheat and Durum Yield and Disease Responses to Copper Fertilization of Mineral Soils. Agronomy Journal, 100(2), 371–375. North Dakota, USA.
  73. Karamanos, R. E. et al. (2004). Canadian Journal of Plant Science, 84, 47–56. Manitoba, Canada.
  74. Hoess, T., Heard, J. (~2002). On Farm Testing to Determine Optimum Copper Placement and Sources for Wheat. Manitoba Agriculture and Food.
  75. Alberta Agriculture (1999). Copper Deficiency: Diagnosis and Correction. Agdex 532-3. Canada.
  76. Irmes, K. et al. (2023). The Effect of Foliar Zinc Application on the Leaf Chlorophyll Concentrations and Grain Yields of the Winter Wheat in the Field Experiments of Two Seasons. Agronomy, 13(6), 1640. Hungary.
  77. Ram, H., Rashid, A., Zhang, W. et al. (2016). Biofortification of wheat, rice and common bean by applying foliar zinc fertilizer along with pesticides in seven countries. Plant and Soil, 403, 389–401.
  78. Hui, X. et al. (2025). Zinc agronomic biofortification in wheat and its drivers: a global meta-analysis. Nature Communications. doi.org/10.1038/s41467-025-58397-y
  79. Huang, T. et al. (2024). Response of Wheat Zinc Nutrition to Zinc Fertilization into Soils with Variable Available Zinc. Scientia Agricultura Sinica, 57(14), 2815–2826. China.
  80. Tsyganov, A. R., Vildflush, O. I. (2004). Izvestija Nacionalnoj akademii nauk Belarusi, serija agrarnych nauk, 3. Belarus, peas.
  81. Vasin, A. V. et al. (2021). Zernobobovyje i krupjanyje kultury, 4, 32–38. Russia (Samara), soybean.
  82. Kabylbekova, G. et al. (2024). Effect of pre-sowing treatment of soybean seeds with inoculant and microelements. OCL, 31, 3. Kazakhstan.
  83. Marcondes, J. A. P., Caires, E. F. (2005); Gris, E. P. et al. (2005). Molybdenum fertilisation field trials with soybean, Paraná, Brazil (cited in “Soybean Yield Responses to Micronutrient Fertilizers”, IntechOpen).
  84. Apresyan, O. G., Bulavin, L. A. (trials 2011–2013). Effect of Ecolist Mono Bor on winter and spring oilseed rape. Scientific and Practical Centre for Arable Farming, NAS of Belarus.
  85. Grodno State Agrarian University (trials 2007–2008). Effect of boric acid on winter oilseed rape yield. Belarus.
  86. Goncharuk, V. A. (2013). Effect of boron fertilisers on sunflower yield (trials 2010–2012). Grodno State Agrarian University, Belarus.
  87. Soylu, S. et al. (2005). Responses of Irrigated Durum and Bread Wheat Cultivars to Boron Application in a Low Boron Calcareous Soil. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 29(4), 275–286.
  88. Rashid, A. et al. (2011). Boron Deficiency in Rainfed Wheat in Pakistan: Incidence, Spatial Variability and Management Strategies. Journal of Plant Nutrition.
  89. Ahmad, R., Irshad, M. (2011). Effect of boron application time on yield of wheat, rice and cotton crop in Pakistan. Pakistan.
  90. Žydelis, R. et al. (2025). Modeling study on optimizing water and nitrogen management for barley in marginal soils. Plants, 14(5), 704. Lithuania.
  91. Mittermayer, M. et al. (2024). Effects of different nitrogen fertilization systems on crop yield and nitrogen use efficiency. Heliyon, 10(7), e28065. Germany.
  92. Antošovský, J. et al. (2024). The effect of nitrogen-sulphur fertilizer with nitrification inhibitor on winter wheat nutrition. Heliyon, 10(12), e33035. Czech Republic.
  93. Klikocka, H., Cybulska, M. (2020). The effect of nitrogen and sulfur fertilization on the grain yield and quality characteristics of spring wheat. Agronomy Science, 75(3), 65–74. Poland.
  94. Seidel, S. J. et al. (2021). The long-term Dikopshof trial (1906–2018): wheat yield without phosphorus. Germany.
  95. Stoltz, E., Wallenhammar, A.-C. (2014). Manganese application increases winter hardiness in barley. Field Crops Research, 164, 148–153. Sweden.
  96. Jhanji, S. et al. (2013). Screening diverse wheat genotypes for manganese efficiency. Field Crops Research, 154, 127–132.
  97. Stępień, A., Wojtkowiak, K. (2019). Nitrogen and manganese fertiliser effects on winter wheat. Journal of Elementology, 24(2), 661–675. Poland.
  98. Jarecki, W. (2026). Response of winter wheat to foliar fertilization with microelements. Journal of Elementology, 31(2), 329–341. Poland.
  99. Godsey, C. B. et al. (2003). Correcting Iron Deficiency in Corn with Seed Row–Applied Iron Sulfate. Agronomy Journal, 95, 160–166. USA.
  100. Karamanos, R. E., Goh, T. B., Harapiak, J. T. (2003). Determining wheat responses to copper in prairie soils. Canadian Journal of Soil Science, 83(2), 213–221. Canada, 115 trials.
  101. Korzeniowska, J. (2004). Potrzeby nawożenia pszenicy jarej cynkiem. Cz. II – 74 field trials. Poland.
  102. Bağcı, S. A. et al. (2007). Effects of Zinc Deficiency and Drought on Grain Yield of Field-grown Wheat Cultivars in Central Anatolia. Journal of Agronomy and Crop Science.
  103. Güneş, A. et al. (2003). Effects of Boron Fertilization on the Yield and Some Yield Components of Bread and Durum Wheat. Turkish Journal of Agriculture and Forestry.
  104. Wróbel, S. (2008). Effects of foliar fertilization with boron depending on soil moisture and reaction. Agronomy Science. Poland.
  105. Bhatti, S. M. et al. (2024). Enhancing iron concentration in bread wheat through Fe-EDTA fortification. Eurasian Journal of Soil Science, 13(1). Pakistan. doi.org/10.18393/ejss.1394446
  106. Tobiasz-Salach, R., Jańczak-Pieniążek, M., Bobrecka-Jamro, D. (2018). Assessing the impact of foliar fertilization with manganese and copper on spring barley. Polish Journal of Agronomy, 35, 59–64.
  107. Stadnik, B., Tobiasz-Salach, R., Migut, D. (2024). Influence of Foliar Application of Microelements on Yield and Yield Components of Spring Malting Barley. Agriculture, 14(3), 505.
  108. Korzeniowska, J., Stanisławska-Glubiak, E. (2011). The effect of foliar application of copper on content of this element in winter wheat grain. Polish Journal of Agronomy, 4, 3–6.
  109. Ram, H. et al. (2024). Impact of foliar application of iron and zinc fertilizers on grain iron, zinc, and protein contents in bread wheat. Frontiers in Nutrition, 11, 1378937.
  110. Sordi, A. et al. (2021). Agronomic biofortification of rice and wheat with zinc: A metanalytical study. Research, Society and Development.
  111. Brennan, R. F., Bolland, M. D. A. (2007). Molybdenum for wheat on acidic soils of Western Australia.
  112. Oliveira, S. L. et al. (2022). Molybdenum Foliar Fertilization Improves Photosynthetic Metabolism and Grain Yields of Field-Grown Soybean and Maize. Frontiers in Plant Science, 13. doi.org/10.3389/fpls.2022.887682
  113. Saquee, F. S. et al. (2023). A review of the role of molybdenum in plant nutrition.
  114. Guanzon, I. M., Tuazon, E. D. (2026). Molybdenum fertilization enhances nodulation and seed yield of soybean under field conditions. Discover Plants, 3, 102.
  115. Graham, R. D. (1975). Male sterility in wheat plants deficient in copper. Nature, 254, 514–515.
  116. Korzeniowska, J., Stanisławska-Glubiak, E. (2009). Response of Polish winter wheat varieties to copper fertilisation.
  117. Brennan, R. F., Bolland, M. D. A. (2007). Molybdenum deficiency in wheat on acidic sandy soils of Australia.
  118. Huang, L., Pant, J., Dell, B., Bell, R. W. (2000). Effects of boron deficiency on anther development and floret fertility in wheat. Annals of Botany, 85(4), 493–500. doi:10.1006/anbo.1999.1095
  119. Rashid, A. et al. (2011). Boron deficiency in rainfed wheat in Pakistan: incidence, spatial variability and management strategies. Journal of Plant Nutrition, 34(4), 600–613. doi:10.1080/01904167.2011.538286
  120. Rerkasem, B., Saunders, D. A., Dell, B. (1989). Grain set failure and boron deficiency in wheat in Thailand. Journal of Agriculture, 5(1).
  121. Subedi, K. D. et al. (1998). Cold temperatures and boron deficiency caused grain set failure in spring wheat. Field Crops Research, 57(3), 277–288. doi:10.1016/S0378-4290(97)00148-2
  122. Soylu, S. et al. (2005). Responses of irrigated durum and bread wheat cultivars to boron application in a low boron calcareous soil. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 29(4), 275–286.
  123. Lancashire, P. D. et al. (1991). A uniform decimal code for growth stages of crops and weeds. Annals of Applied Biology, 119(3), 561–601. doi:10.1111/j.1744-7348.1991.tb04895.x
  124. Five-year foliar fertilisation trial with spring wheat in Lithuania. Žemdirbystė-Agriculture.
  125. Yao, Y. et al. (2025). Foliar nitrogen application enhances nitrogen assimilation and modulates gene expression in spring wheat leaves. Agronomy, 15(7), 1688. doi:10.3390/agronomy15071688
  126. Gong, Y.-H. et al. (2026). Foliar ¹⁵N-urea absorption and translocation in wheat with contrasting senescence patterns at late growth stage. Scientific Reports, 16, 7174. doi:10.1038/s41598-026-39067-5
  127. Rawluk, C. D. L., Racz, G. J., Grant, C. A. (2000). Uptake of foliar or soil application of ¹⁵N-labelled urea solution and its effect on wheat grain yield and protein. Canadian Journal of Plant Science, 80(2), 331–334. doi:10.4141/P99-098
  128. Fernández, V., Gil-Pelegrín, E., Eichert, T. (2021). Foliar water and solute absorption: an update. The Plant Journal, 105(4), 870–883. doi:10.1111/tpj.15090
  129. Malik, R. et al. (2024). Wheat response to foliar-applied phosphorus is determined by soil phosphorus buffering. Agronomy, 14(8), 1630. doi:10.3390/agronomy14081630
  130. Ishfaq, M. et al. (2023). Foliar-applied potassium triggers soil potassium uptake by improving growth and photosynthetic activity of wheat and maize. Journal of Plant Nutrition, 46(11), 2691–2706. doi:10.1080/01904167.2022.2160748
  131. Barlas, N. T. et al. (2023). Evaluating leaf wettability and salt hygroscopicity as drivers for foliar absorption. Plants, 12(12), 2357. doi:10.3390/plants12122357
  132. Zang, F. et al. (2024). Effect of sulfur and potassium foliar applications on wheat grain protein quality. Field Crops Research, 319, 109639.
  133. Singh, C. et al. (2024). Impact of foliar application of iron and zinc fertilizers on grain iron, zinc, and protein contents in bread wheat. Frontiers in Nutrition, 11, 1378937. doi:10.3389/fnut.2024.1378937
  134. Zulfiqar et al. (2023). A wheat study on foliar manganese sources.
  135. Fouad, A. et al. (2020). Efficacy of copper foliar spray in preventing copper deficiency of rainfed wheat grown in a calcareous soil. Journal of Plant Nutrition, 43(11), 1617–1626. doi:10.1080/01904167.2020.1739294
  136. Doolette, C. L. et al. (2018). Foliar application of zinc sulphate and zinc EDTA to wheat leaves: differences in mobility, distribution, and speciation. Journal of Experimental Botany, 69(18), 4469–4481. doi:10.1093/jxb/ery236
  137. Stangoulis, J. C. R. et al. (2001). Boron supply into wheat ears whilst still enclosed within leaf sheaths.
  138. Wu, W. et al. (2025). Enhancing wheat yield and quality through late-season foliar nitrogen application: a global meta-analysis. Agronomy, 15(5), 1058. doi:10.3390/agronomy15051058
  139. Zhu, X. H. et al. (2017). Factors contributing to the benefits of foliar nitrogen application for wheat in a sub-tropical winter environment. Journal of Crop Improvement. Link
  140. Peirce, C. A. E. et al. (2019). The timing of application and inclusion of a surfactant are important for absorption and translocation of foliar phosphoric acid by wheat leaves. Frontiers in Plant Science, 10, 1532. doi:10.3389/fpls.2019.01532
  141. McBeath, T. M. et al. (2020). Assessment of foliar-applied phosphorus fertiliser formulations to enhance phosphorus nutrition and grain production in wheat. Crop & Pasture Science, 71(9), 795–806. doi:10.1071/CP20241
  142. Gu, X. et al. (2021). Effects of the foliar application of potassium fertilizer on the grain protein and dough quality of wheat. Agronomy, 11(9), 1749. doi:10.3390/agronomy11091749
  143. Zoz, T. et al. (2016). Foliar application of calcium and boron improves the spike fertility and yield of wheat. Bioscience Journal, 32(4), 873–880. doi:10.14393/BJ-v32n4a2016-29714
  144. Ceylan, Y. et al. (2016). Magnesium applications to growth medium and foliage affect the starch distribution, increase the grain size and improve the seed germination in wheat. Plant and Soil, 406, 145–156. doi:10.1007/s11104-016-2871-8
  145. Järvan, M. Lehekaudselt antud väävli mõju talinisu saagikusele, saagi kvaliteedile ja küpsetusomadustele. Agraarteadus. Link (PDF)
  146. Lester, D. (2010). Plant tissue testing – an under-utilised tool for diagnosing hidden hunger in crops. GRDC Update Papers. Link
  147. Kalloniatis, M., Luu, C. Color Perception. Webvision: The Organization of the Retina and Visual System. Link

Виміряйте, чого бракує, поки не пізно

Замовити SmartAgrometer